Винсент ван Гог



Винсент ван Гог, один з найбільших художників усіх часів, створив усі свої шедеври в останні п'ять років життя. Він працював як одержимий доти, поки божевілля остаточне не опанувало ним і він покінчив ссобой.

Сьогодні картини Винсента ван Гога коштують цілі стани, однак йому самому вдалося продати тільки одну (зображення винограднику в Арле) за чотириста франків незадовго до своєї смерті в 1890 г.

Живучи в убогості, він знаходив щастя в живописі, виливаючи свою душу на полотні. На Винсента ван Гога вплинули кілька художників, у тому числі Едуард Мане, Огюст Ренуар і Камиль Писсаро, які відкинули тодішню моду малювати натурщиків у задушливі ательє й виносили свої мольберти на пленер, щоб запам'ятати життя такий, як вона є. Інші художники насміхалися над ними й називали їх "імпресіоністами" ( від фр. "impression" - враження). Яскраві й великі мазки, якими вони писали свої полотна, надавали їхнім роботам відчуття руху й життя

Ван Гог пішов ще далі. Він приділяв більше увагу передачі почуттів, ніж точному копіюванню форм. Багато років через нього назвуть "пост-імпресіоністом", оскільки він з'явився після імпресіоністів, разом з іншими художниками, що творили в той же час: Полем Гогеном, Полем Сезанном, Жоржем Сірка й Эдгаром Дега.


Початок життя

Винсент ван Гог народився 23 березня 1853 року в невеликім голландськім містечку Грот Зундерт. Батько Винсента був протестантським священиком, а мати походила з родини художників і торговців добутками мистецтва

Коли йому здійснилося шістнадцять років, вона знайшла йому його першу роботу у свого брата, що торгував творами мистецтва в Гаазі, а в 1874 році ван Гога перевели в Лондон. Він закохався в дочку своєї квартирної господарки й закинув роботу. Його звільнили й відправили додому. Ван Гог повернувся в Англію в 1876 році в якості збирача платежів для однієї з лондонських шкіл. бідність, що панувала в народі, настільки потрясла його, що він відмовився стягувати які-небудь платежі й знову виявився без роботи

Винсент знову повернувся додому, цього разу повний рішучості стати священиком, як батько. Однак навчання здалося йому занадто важкої, і він став християнським працівником серед бідняків. В 1878 році робота закинула його у вуглевидобувний район Бельгії, Боринаж. Він з головою пішов у роботу, роздав усе своє майно й поселився в жалюгідній халупі нарівні зі своїми підопічними. Вжахнувшись цьому, роботодавці звільнили його в 1880 році


Важливе рішення

В 1885 році ван Гог відправився в Париж. Ще під час свого першого приїзду продиннадцатью роками раніше його вразила найперша виставка робіт імпресіоністів. Ці цікаві й оригінальні роботи зачепили струнку в душі ван Гога, якому тоді був усього двадцять один рік, і тепер він праг бути ближче до своїх героїв. Він поселився на Монмартре зі своїм братом Тео, який оплачував їх проживання

Імпресіонізм як напрямок у живописі так і не одержав великого визнання публіки, і деякі художники виїхали з Парижа. Однак тих, хто залишився, було достатнє, щоб надихати ван Гога й зростаюче коло його побратимівххудожників, куди входили Сезанн, ТулузлЛотрек і Сірка. Особливо тісно він подружився з Полем Гогеном, що розділяли його думка, що картина повинна відбивати внутрішні почуття


Приступи божевілля

Ван Гог погано вписувався в его дійсність, що оточувала, багато пив і страждав частими й неконтрольованими припадками гніву. Він піддався новій моді на японське мистецтво й розв'язав, що йому буде краще в обстановці, що більше нагадує Японію, чому тісні вулички Монмартра. Для ван Гога це означало південь Франції, і в 1888 році він переїхав в Арль, недалеко від Марселя

Ван Гог почав подумувати про те, щоб заснувати колонію художників, і вмовив Гогена приєднатися до нього. Гоген приїхав у жовтні 1888 року, але художники посварилися майже відразу ж. Гоген уважав ван Гога неохайним і запальним, а ван Гог знайшов свого товариша занадто зарозумілим


Божевільний

Напередодні Різдва їх розбіжності вилилися в бурхливу сварку. Ван Гог хлюпнув у Гогена вмістом свого келиха й напав на нього із бритвою. Гоген у жаху втік, а ван Гог у припадку его напівбожевілля, що охопило, відрізав собі частину вуха

Тепер він розумів, як близький до божевілля. У травні 1889 року він по власній волі ліг у психіатричну лікарню в СанрРеми. У періоди затишку йому дозволялося малювати, і за рік з невеликим йому вдалося закінчити двісті полотен. Місцеві жителі називали його божевільним і відкрито глузували з нього. В остаточному підсумку його терпіння лопнуло, і він покинув південь Франції. На початку 1890 року ван Гог поселився на північно-заході від Парижа, у містечку Овере, пользовавшемся популярністю серед художників. Він зайняв кімнати над кафе й поховав себе в роботі, за сімдесят днів написавши сімдесят картин


Смертельний постріл

Такий вибух активності не міг тривати довго. У неділю 27 липня 1890 г. ван Гог вийшов з будинку й вистрілив собі в груди. Він зумів добратися до своєї квартири, де й пролежав усю ніч, покурюючи трубку. О першій годині попівночі у вівторок художник помер від ран. Йому було всього 37 років. Він умер у невідомості. Сьогодні його вважають одним з найбільших майстрів XIX сторіччя