Класичний епос



Класичний епосЕпос входить до числа найбільш ранніх літературних творів, що дійшли до наших часів. Він багато в чому вплинув на становлення ранніх цивілізацій, включаючи прадавні Грецію й Рим, які, у свою чергу, вплинули на культурні традиції сучасності

По суті, епічна поема - це довге оповідання у віршах, присвячене якоїсь піднесеній темі, приміром, долі народу або релігійній ідеї. Тема ця нерідко знаходить втілення в діяннях героїв, які, проходячи через ряд випробувань, часто ухвалюють доленосні рішення

До нас дійшли значні фрагменти "Сказання про Гильгамеше", уперше записаного на глиняних табличках у Шумері близько 2000 років до н.е. Сказання оповідає про мандрівки воїна Гильгамеша в пошуках істини й вічному життя. Самі ранні повні тексти епічних поем, що значно відрізняються за духом, були створені в Прадавній Греції й завжди приписувалися Гомеру. Це "Илиада" і "Одиссея" - добутку, настільки шановані греками, що їх впору віднести до священних книг


Гомер

Легенди малюють Гомера сліпим співаком, який декламує свої вірші в палацах вождів, акомпануючи собі на лірі, музичному інструменті те саме що арфі. Доподлинно про Гомера не відомо нічого, і вчені продовжують сперечатися, чи написав він одну або обидві великі давньогрецькі поеми, і чи має він до них яке-небудь відношення взагалі. Імовірно, усе почалося з якоїсь традиційної теми, переданої з вуст у вуста, поки десь близько VIII століття до н.е. оповідання не було записано. Запис, можливо, була зроблено одним або декількома "гомерами", які переробили, додали форму, відшліфували давні легенди

Класичний епосПоеми Гомера складаються з історій (частиною міфічних, частково реальних), відомих кожному грекові, що й оповідають про причини, хід і наслідках Троянської війни. Війна почалася через те, що троянський царевич Парис викрав Олену, дружину пануючи Спарти Менелая. Брат Менелая Агамемнон, верховний проводир Микен, призвав інших грецьких правителів виступити проти Трої, щоб повернути Олену й помститися за образу. Після безрезультатної 10н літньої облоги Трої греки перехитрили своїх ворогів: зробивши вид, що відступили, вони залишили величезного дерев'яного коня, усередині якого перебували воїни. Радіючи, троянцы затягли коня в місто - і прирекли себе на поразку

Різні епізоди розповіді про Троянську війну й наступних подіях, происшедших після повернення грецьких царів з перемогою додому, неодноразово використовувалися в багатій літературній спадщині Греції. Сюжет "Илиады" заснований на одному з епізодів заключного етапу затяжної війни. Ахілл, перший з перших серед грецьких воїнів, свариться з Агамемноном і, скривджений, ховається у своєму наметі, відмовляючись боротися. Греки починають зазнавати поразки, гине друг Ахілла Патрокл, і тоді розлютований Ахілл вступає в бій і вбиває самого грізного троянського воїна, царевича Гектора.

У світі Гомера боги діють пліч-о-пліч із людьми (нехай частіше й непомітно), підтримуючи протиборчі сторони, плетучи інтриги й борючись один з одним. Це часто відбувається й в "Одиссее", де головному героєві допомагає богиня Афіна, але на кожному кроці перешкоджає бог моря Посейдон. Треба починати, що саме Одиссею, що вважався самим хитромудрим із усіх греків, спала на думку думка про дерев'яного коня. "Одиссея" оповідає також і про його скитаниях і пригодах по шляху додому після падіння Трої. Серед найбільш відомих епізодів - його втеча з печери одноокого циклопа Полифема, зустріч Одиссея із чарівницею Цирцеей, що перетворила його товаришів у свиней, і драматична сцена, у якій він убиває всіх наречених, що не давали проходу його вірній дружині Пенелопе.


Вергілій

Із часів Гомера минуло шість століть, коли правителями Середземномор'я стали римляне. Але культура Греції як і раніше високо шанувалася, і римляне охоче вели свою історію від грецької, починаючи, що троянський царевич Еней, спасшийся після падіння його рідного міста, що й бігло в Італію, і був їхнім прабатьком. Це надихнуло найбільшого римського поета Вергілія (Публия Вергілія Марона, 70-19 рр. до н.е.) на написання поеми, у центрі якої перебував Еней, оскільки, розповідаючи про подвиги прадавнього героя, він тим самим прославляв велич Рима. Під заступництвом самого імператора Августа Вергілій створює "офіційний" римський епос, у якім оспівує легендарне минуле імперії - і її нинішня велич

"Энеида" свідомо додержувалася традицій Гомера, де боги ( цього разу римські) увесь час втручаються в справи людей. Богиня Юнона змушує корабель мандрівного героя збитися з курсу. Але йому захищає його мати Венера, і корабель Енея зазнає аварії біля Карфагена, де Венера змушує царицю Дидону закохатися в героя. Однак цар богів Юпітер наказує Енеєві виконати призначення долі й покинути Карфаген. Убита горем Дидона накладає на себе руки. Відвідавши царство мертвих, Еней пристає до берегів Італії, де після ряду битв і пригод одружиться на дочці пануючи Латина. Тим самим підтверджене вище призначення Римської імперії, оскільки, за версією Вергілія, син Енея Дзиґ став родоначальником Юліанської династії, до якої належали Юлій Цезар і Октавиан Август

Епос греко-римського миру вплинув на всю західну культуру, послуживши основою для безлічі поем, п'єс, опер, картин і скульптур


чи Знаєте ви?

  • Написані в II столітті до н.е. в Індії "Махабхарата" і "Рамаяна" - одні із самих прадавніх епічних поем
  • Першим англійським епосом уважається англосаксонська легенда "Беовульф" (VII в. н.е.), що оповідає про боротьбу сдраконом.
  • Серед знаменитих християнських епічних поем середньовіччя - "Пісня про мій Сиде" про іспанського героя боротьби з маврами й "Пісня про Роланда", у якій французькі лицарі Роланд і Оливер жертвують собою для порятунку армії Карла Великого
  • "Лузиады" Камоэнса й "Загублений рай" Джона Мільтона - утвору іменитих поетів, що свідомо обрали патріотичну й релігійну спрямованість для своїх добутків